Home

Advertisement

Customize
sashko_unknown
06 August 2009 @ 02:01 pm
Дорогі мої ЖЖ читачі!
Я переїджаю!
Весь брєд який вам тут доводилось читати і навть більше, можна буде зустріти на тому ж ЖЖ тільки під адресою valyus.livejournal.com.

Чмокі!


 
 
Current Mood: artistic
 
 
sashko_unknown

 
Багато хто про це чув але мало хто читав власне все те що запорожці писали турецькому султану. Вікіпедія на те дає 4 версії. Найдивніша 4-а яку і процитую:

Запорожские казаки турецкому султану!

Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое війско пожирае. Hе будешь ты, сукін ты сыну, сынів христіянських під собой маты, твойого війска мы не боімось, землею і водою будем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Іерусалимський бравирник, Александрійський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего світу і підсвіту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобі запорожці висказали, плюгавче. Hе будешь ти і свиней христіанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, місяц у небі, год у книзя, а день такий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!

Підписали: Кошевой атаман Иван Сирко зо всім кошем Запорожськім.

Така хуйня малята ))))


 

 
 
Current Music: Detrius
 
 
sashko_unknown
04 August 2009 @ 03:33 pm


Ми — покоління не спорчене 90-ми.

 
 
 
sashko_unknown
Мы делаем невозможное, и у нас получается - если смысл жизни не в этом, я так не играю.

какие варианты есть у человека, которого не устраивает ни один из принятых среди окружающих способов самообмана?

Мой мальчик, если тебе невыразимо тоскливо и плохо, то, вероятно, ты слишком много думаешь о себе

хочу больше отдыхать и больше работать

Правильная работа должна производить вид неспешной - тогда она делается максимально быстро.

люди делятся на два типа: молодые — это те, которые еще не перевернули мир, а старые — это которые уже не перевернули

very little is required for the current actualization of happiness. only to remain open to impossibility of prediction

Нет уж, что-нибудь одно: либо свобода, либо вознаграждение от общества.

Вы имеете право сохранять терпение. Всё, что вас раздражает, может быть использовано и будет использовано против вас.

Вчера было еще рано, завтра будет уже поздно. А сегодня некогда

как тропа может быть нехоженой, если она уже протоптана?

Дареному телевизору в экран не смотрят

Закон всемирной тягомотины.

Развитие дизайнера заключается в обучении мастерству нарушения правил

но это все еще не мировой уровень, скорее, стилизация

Люди лгут, полагая, что лгут другим

 
 
sashko_unknown
27 July 2009 @ 10:08 am
22  
2 дня откровення
2 дня нових ідей
2 дня вітань і побажань
2 дня недоспаних днів і коротких ночей
2 дня посмішок і яскравих очей
2 дня і їх двоє
2 дня що закінчились о 2 ночі
2 дня і лиш двоє чоловіків
2 дня наче у ві сні
2 дня що я чекав 2 місяці
2 дня що відкривають час 2-ох двійок
 
 
Current Music: Fisherspooner - We need a war
 
 
sashko_unknown
23 July 2009 @ 09:22 am

Недавно прочитав. Круто так. Давненько нічого жестковатого не смакував в цьому стилі.
Є кілька цитат якими не можу не поділися:
«Она выделяла сладкую чистоту, которую я слизывал, чтобы выжить и не сойти с ума.»
«Суть дела, не сразу понятная, была в том, чтобы починять, ломая.»

«Я убедил себя, что собираюсь сделать акт не более страшный, чем облизывание сосулек, обхватил ртом первую фалангу с ногтем на указательном пальце Бахатова, пристроил зубы и начал по миллиметру откусывать выступающую роговую кромку… »
 
 
 
sashko_unknown
21 July 2009 @ 09:38 am
 
 
sashko_unknown
17 July 2009 @ 10:08 am
Блін, шота важко почати робочий день. Вчора було файно, і мохіто, і пінакалада, і порченна водка з нічними почиденьками з цигарками на баконі. Я даже не знаю чого я це пишу. Хочеться шось виписати і написати всяку фігню.
Наприклад про те які жахливі бігборди в Вінниці (криві «зубки» мені ще досі сняться) і про те як там в одному кінотеатрі афіши всі хендмейд з оракала.
Про те як я обожнюю київське метро, але ненавиджу київський вокзал, смердючий і зі всякими чмирями.
Про те шо в мене в принципі цікава робота і мені хочеться ходити кожень день туда.
Про те шо жизнь скоро поміняєтсья, я не знаю як але то точно якось буде в межах місяця.
Про те незважаючи на те шо я стаю дорослим і скучним дурь з голови не виходить.
Про те що млятський твітер і фейсбук мішає працювати бо я на них ведусь
Про те я завів собі привичку записувати докладно всі таски і це добре допомагає в роботі
По ходу всьо бо чую затягуєтсья
 
 
sashko_unknown

Error 503 Service Unavailable

Service Unavailable

Guru Meditation:

XID: 867310803

 
 
Current Music: Fisherspooner - We need a war
 
 
sashko_unknown
09 July 2009 @ 02:29 pm

Почув від калєг фразу: «Сашка ти колись мазгами віддихаєш?»
Тепер мені стає понятна моя зротаюча розсіяність…
 
 
sashko_unknown
Блять і якого хрєна все так важко?
Важко зрозуміти шо тобі нада. Важко заставити собі думати. Важко часом полюбити те що ти робиш. Важко встигати за всім що стається навколо. І ще важче зрозуміти що час йде а ти біжиш не досить швидко щоб хочаби стояти на місці. І важко розімути себе. І часом важко напрягти свій зад і зробити все как нада. І важко коли в тебе над головою висить ой-йой-ой як дохріна багато чого і ти на себе береш ще більше.
Але бувають хвили просвітлення. І бувають думки «сукабля так ета ж елємєнтарна». І бувають вечори суперефективності. І бувають години прозріння і бажання щось міняти.
Тряпляється починаєш себе ненавидіти. Трапляється ось-ось опустятться руки і нуйогонах. Трапляється ступор і глубокає нєпаніманіє (даже можна сказати «заблуждєніє» сітуациї. Трапляється себе жалієш хотя панімаєш «што солнце іщо висако». Трапляється ти на межі божевілля і путаєшся між хаосом і порядком.
І часом хочеш бути тупим і викинути дурні думки з голови.
Але бля, чувак все кругом просте зрозуміле. Але бля, чувак складні ситуації маю елемантарне вирішення. Але бля, чувак зачєм розмуволювати проблему, коли можна її легко і швидко вирішити.
It'll be OK.
 
 
 
 
sashko_unknown
07 July 2009 @ 09:41 am

1. НЕ напрошуйся в гості
2. Не очікуй допомоги в переїзді
3. Розберись як працює навколишній світ
4. Не запіжзнюйся
5. Май досить грошей
6. Знай як платити чайові
7. Є людина яка любить слухати про твої сни — твій психіатр
8. Май один хороший костюм «на вихід»
9. Знай як
10. Не використовуй друзів
11. Май теми для розмови крім роботи
12. Приймай і отримуй послуги відповідно
13. Бухати до відключки вже не круто
14. Загальні години відпочинку тебе також стосуються
15. Потурбуйся про себе
16. Грубість — це не показник твоєї важності і крутизни
17. Якщо ти говориш «Так», май на увазі «Так»

ПТ. Це копроткий список великої статті яка мені прийшла в спам. Дуже ся мені вона сподобала.

 
 
sashko_unknown
26 June 2009 @ 09:31 am

Паттерни в нашій голові для того шоб менше напрягаттия і більше робити. Щоб знати свою свободу потрібно знати закони які її обмежують, відповідно ми будуємо собі уявні стіни і від них вже будуємо свої судження.

Але я не про то.

Часто коли ми пишемо якісь тексти, з’являються такі загвоздки, які какби не мають великого значення, але якщо вже робити ідеально, то робити ідеально, тому, під час роботи на довідником мені захотілось розказати Вам, читачі мого журналу, так як більшість вас про типографіку чула десь-колись, тому надіюсь моя інформація буде для вас цікавою.

Ця стаття не пропонується бути статтею по граматиці, просто інколи люди таке вигадують форматування, що варто думати про стандарти:

1. Номери телефонів

Ще з давніх часів було прийнято записувати телефони через дві цифри, якщо лишається в кінці одна, то її приєднують до попередніх двох

234556 -» 23-45-56 2345678 -» 234-56-78

Коли потрібно дописати код, я поступаю настуним чином: якщо це міжміский (стаціонарний) номер то вставляю його в дужки і відбиваю з обох боків пробілами, якщо мобільний — тільки пробілами

+3803527772467 -» +3 8 (0352) 777-24-67 +380977714677 —» +3 8 097 771-46-76

Якщо мобільний номер призначений для людей з України, то «+3», можна і не писати

Телефон скорочено пишемо «Тел.:», Факс — «Факс», Мобільний — «Моб.»

2. Дати

Повну дату найзрозумішіле писати так

21 липня 1987 р. Або 21.07.1987р.

Дапазони дат:

21-22 липня 1987 р. або 21-22.07.1987

Ширші діапазони

Липень-серпень 1987р., або так: 21.07-23.08.1987, або так 1987-89 рр. Між дефісом пробілів не протрібно

По ходу все що лежало на душі, як ше шось загдаю напишу.

 
 
sashko_unknown
28 May 2009 @ 12:35 pm



Як ви ставитесь до грошей? Яке значення в вашому житті вони грають?

Важко жити коли грошей немає.  Їх відсутність може спонукати вас до різних подвигів.

Можна багато працювати шоб надолужити споживчий кошик. Можна в цей час кинути курити. Можна більше часу приділяти прогулянкам.

Ще важче жити коли в вас одночасно з’являється велика кількість грошей. В такому випадку, ви бачите в них виконання всіх ваших недавніх бажань. Тільки от проблема в тому як їх використати якнайоптимальніше. Часто я впадаю в канфуз від того шо з ними робити, чи як їх розпланувати шо просто кидаю їх в «пакєтік» ( а де ви зберігаєте ваші грошові запаси?).

Хоча кінцева позиція моя до грошей на даний момент, це той ресурс який мені дасть кращі умови для персонального і професійного розвитку, ну і звичайно більг якісна їжа.

 
 
 
sashko_unknown
Tags:
 
 
Current Mood: bored
 
 
sashko_unknown
26 May 2009 @ 09:25 am
 
 
sashko_unknown
26 May 2009 @ 09:04 am
Ну його на хуй.
Я не хочу, розбазарювати свої мислі на Твіттер, шоб загубитися там серед мільйона постів.
Так шо, буду доооовгі, душевні юрєдні постити сюди, а також робити кросс-пост,з нового блогу по дизайну.
Дякую за увагу
 
 
Current Location: Работа
Current Mood: cheerful
 
 
sashko_unknown
22 May 2009 @ 10:45 am
І якщо моя персона вам ще досі цікава, пишу думаю я тут:
twitter.com/valyus

 
 
sashko_unknown
17 May 2009 @ 04:20 pm
Таааакс не було давненько соплів. Ну... щас вам трохи порозкидаю.
Блог, перебував у прострації вже як рік і нам мою думку зараз погано виконує свої обов’язки. Він був створений для того щоб слідкувати за своїм розвитком і відмічати власні перемоги, висновки і пошуки.
Зараз цього немає так як і немає тої людини шо заводила цей блог. Вчора пойняв шо я десь себе загубив. Десь той Валюс шо жив  і творив в травні рік тому, був глибоко захований рутинною роботою, власною нереалізацією і корпоративним мудацьким оточенням.
Залишилась тільки оболочка яка час від часу заглядає на мене старого, в пошуках іскри оригінальності і непередбачуваності.
Ні я не стаю дорослим, я якшо так дорослими стають то їбав дорослішати з такою головою. Канєшна, а протязі цьго року я пройшов шлях до власної «оцивілізованості» ( хто знає той зрозуміє), а ле багато чого лишився коли старався бути « нормльним».
Далі писати не буду, якшо шо читайте Твітер. Він ше деякий час проіснує. Якшо буде новий блог, ви не будете про нього повідомлені. Мні надоїло виконувати чужі сподівання…
 
 
Current Location: Квартіра 37
Current Music: Зємфіра - П.М,М.Л.
 
 
 
 

Advertisement

Customize